13.04.-17.04
6 клас
Тема: Безпека руху велосипедиста. Елементи конструкції велосипеда, що впливають на безпеку руху. Одяг для велосипедиста

Велосипед завжди був і залишається одним із улюблених засобів
пересування, захоплюючим видом спорту і туризму. Він міцно увійшов у
побуту людей, особливо молоді. Але, разом з тим, саме він – винуватець
безлічі серйозних травм. Мабуть, кожному з Вас доводилося бачити, як
навздогін автомобілю чи автобусу мчить велосипедист ( і не завжди підліток,
часто й доросла людина), не звертаючи уваги ні на швидкісний рух
транспорту, ні на ожеледь узимку. Та й підлітки, які демонструють на
тротуарі серед переляканих пішоходів «акробатичні етюди» на велосипедах,
не таке вже рідкісне явище.

Можна тільки вітати прагнення молоді навчитися гарно їздити на цьому
екологічному виді транспорту. Сучасний велосипед – це здоровий спосіб
життя, можливість подорожувати та милуватися краєвидами, безліч цікавих
друзів-велосипедистів і, що для підлітка теж важливо, престиж.

Але, придбавши собі «двоколісного друга», діти одразу ж забувають, що
велосипед – учасник дорожнього руху. Хай не такий швидкісний, як
автомобіль, але все ж – транспортний засіб. Немає сумніву, що водій
автомобіля, який не знає або ігнорує правила дорожнього руху, може накоїти
багато лиха на дорозі. А велосипедист? Права на керування велосипедом не
потрібні, навіщо ж правила вчити? «Я не по дорозі їжджу, а тротуаром» –
інколи чуєш від велосипедистів. І знов, кидаються у бік з тротуару пішоходи,
коли раптом за спиною роздається велосипедний сигнал. Ще гірше, коли
група молодих людей влаштовує тротуаром перегони.


Не задумуючись над небезпекою, яку несе велосипед для інших учасників
дорожнього руху, велосипедисти не дуже дбають і про власну. Кошти на сучасний яскравий велосипед знаходяться, а на велосипедний шолом, засоби
захисту рук та ніг – ні. А падіння з велосипеду справа майже звичайна і дуже
травмонебезпечна.

А зараз на декілька хвилин ми зазирнемо у сиву давнину і дізнаємось звідки
приїхав до нас найпопулярніший транспорт серед школярів.

Слово велосипед походить від латинських слів «велокс» - «швидкий» та
«педіс» - «нога». Дослівно це слово перекладається як «швидконіг».
Історія сучасного велосипеда сягає у давнину. Близько 500 років тому
Леонардо да Вінчі зробив креслення велосипеда. Але виготовити його не
зміг.
Прототипами велосипедів y XVII – XVIII ст. були чотириколісні візки –
самокати. Конструювали їх винахідники різних країн – Німеччини, Франції,
Росії, Англії.
Значно пізніше, у ХІХ ст., в Німеччині Драйз зробив бігову машину, схожу
на велосипед. Але щоб їхати на ній, треба було відштовхуватися ногами від
землі.
Найперші велосипеди не мали педалей; для того щоб зупинитися, необхідно
було гальмувати ногами.
Поступово велосипед удосконалювали й поліпшувалию
Наступним удосконалювачем велосипеда став робочий, мідник Дальзель.
Відштовхуватися ногами від землі незручно, вирішив він і придумав
передачу на вісь переднього колеса. Сідок гойдав руками два важелі. Але
руки виявилися дуже слабкими для такої роботи: “ходити на руках” було
дуже незручно. І тоді Дальзель викинув важелі для рук і замінив їх педалями
для ніг. Так у велосипеда з’явилися педалі

У 1865 році в Європі з’явився залізний велосипед. Його створили французькі
механіки Мішо і Лальман. Правда, колеса їх велосипеда були ще
дерев’яними, обтягнутими товстими залізними шинами. Зате рама була
цілком кована з квадратного залізного бруса. Такий велосипед важив в два
рази більше сучасного. Щоб велосипедиста менше трясло, сідло було
закріплено не прямо до рами, а до зігнутої залізної пластини на зразок
ресори. Але це мало допомагало. Велосипед одержав невтішне прізвисько
“кісткотряс”.

Дуже важливе удосконалення вніс англієць Каупер. Він застосував кулькові
підшипники. Хід велосипеда різко полегшився.

У 1884 році з’явилися перші велосипеди з однаковими низькими колесами,
довгою рамою і ланцюговою передачею на задню вісь. І незабаром всі
велосипеди стали випускати за цим типом.

У 1892 році було зроблено по суті останній важливий винахід, пов’язаний з
велосипедом: французький інженер Моро придумав втулку звільним ходом.
Тепер уже не треба було весь час крутити ногами. Розігнавшись або
спускаючись з гори, велосипедист міг зупинити педалі і відпочити. Їздити на
велосипеді стало ще легше.
Згодом зробили дитячий триколісний велосипед. Він був дуже великий, у
два рази вищий за сучасний, а колеса були дерев’яними.
З того часу минуло понад 130 років. Велосипед удосконалювався,
розроблялись нові моделі.
Зараз у світі існує понад 15 тисяч різних його моделей.
Є велотрактор, за допомогою якого можна виконувати деякі
сільськогосподарські роботи на городі чи в саду.
У Данії створено веломашину, на якій одночасно може їхати аж 35 осіб! А в
Чехії сконструйовано велосипед, що їде вгору по східцях. Існують ще й спеціальні велосипеди: циркові, триколісні, велоколяски тощо. Цікавою модифікацією двоколісного велосипеда є тандем (велосипед для двох).

Сьогодні є велосипеди на будь – який смак – дитячі, жіночі, циркові,
дорожні, спортивні. Але правила безпеки однакові для всіх велосипедистів.
Ці правила потрібно твердо знати й виконувати. Адже велосипед це не
просто іграшка, а реальний транспортний засіб.

Щоб вправно рухатися велосипедом треба знати правила руху на
велосипеді

Сьогодні у світі випускається величезна кількість велосипедів для дорослих і
дітей. Наявність такої великої кількості велосипедів на дорогах і вулицях
міст набагато ускладнює рух механічних транспортних засобів, навіть при
ідеальному виконанні велосипедистами правил дорожнього руху.

Велосипед, як транспортний засіб, має свої особливості – він дуже
маневрений і недостатньо стійкий, особливо при поворотах. До того ж,
швидкість руху велосипедистів значно відрізняється від швидкості руху
мотоциклів, автомобілів, тролейбусів, автобусів.

Як не дивись, велосипед є транспортним засобом, а велосипедист – його
водієм, тому йому необхідно знати правила дорожнього руху так само, як
водію автомобіля або мотоцикла. До водіїв велосипеда пред’являються
вимоги, викладені в тих пунктах Правил, в яких міститься формулювання
“водій транспортного засобу” без конкретизації виду транспортного засобу
(механічний, загального користування тощо). У правилах дорожнього руху
для велосипедистів виділений спеціальний розділ.
Шолом
Шолом окрім головної захисної функції має також певну психологічну функцію — він робить вас «авторитетно-шанованим» учасником руху. Водії абсолютно по-різному ставляться до велосипедиста у шоломі й без. Коли ви в шоломі, на дорозі вас сприймають як спокійного й адекватного учасника руху. А ось коли велосипедист без шолома, то будь-який його маневр примушує інших водіїв бути в напрузі поряд із таким лихачем, що дратує водіїв. Хтось буде втричі обережніший обганяючи вас, а хтось спеціально притисне до узбічча, щоб «навчити розуму». Тож їздіть завжди в шоломі.
Велосипедний одяг
Спеціальні елементи одягу для велосипедистів роблять людину набагато помітнішою на дорозі, що дуже важливо для всіх учасників руху.
Ще однією властивістю велосипедного одягу є те, що він покращує вашу аеродинаміку і вам легше на окремих ділянках дороги набирати й утримувати швидкість. Це важливо на деяких складних перехрестях і розвилках доріг.
Якщо ви їздите у велошортах, то можна не турбуватися про те, що в найвідповідальніший момент посередині складного підйому або обгону у вас раптом «зажує» штанину в ланцюг.
Світловідбивні смужки, габаритні сигнали
Не можна забувати про те, що велосипедисти менш помітні на дорозі, ніж автомобілі й мотоцикли. Використання габаритних сигналів, дзвінків і велоодягу зі спеціальними смужками, що відбивають світло, знизить імовірність небезпечних ситуацій на дорозі.