Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»
Основи здоров’я
З метою забезпечення додержання конституційних прав та свобод
дитини, гарантій з охорони дитинства, реалізації прав дітей на освіту, безпечне
для життя і здоров’я освітнє середовище, збереження та зміцнення здоров’я
підростаючого покоління Указом Президента України № 195/2020 схвалено
Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього
середовища у новій українській школі (режим доступу:
https://www.president.gov.ua/documents/1952020-33789).
Національна стратегія ґрунтується на тому, що учні повинні оволодіти
знаннями, уміннями, навичками, способами мислення стосовно:
створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності
людини як у повсякденному житті (у побуті, під час навчання та праці тощо),
так і в умовах надзвичайних ситуацій;
основ захисту здоров’я та життя людини від небезпек, оцінки існуючих
ризиків середовища та управління ними на індивідуальному рівні;
формування індивідуальних характеристик поведінки та звичок, що
забезпечують необхідний рівень життєдіяльності (відповідно до потреб,
інтересів тощо), достатній рівень фізичної активності та здорове довголіття;
усвідомлення важливості здорового способу життя та гармонійного розвитку,
високої працездатності, духовної рівноваги, збереження та поліпшення
власного здоров’я (підвищення імунітету, уникнення різних захворювань,
підтримання нормальної ваги тіла тощо);
моделей безпечної та ненасильницької міжособистісної взаємодії з
однолітками та дорослими у різних сферах суспільного життя;
157
знань і навичок здорового, раціонального та безпечного харчування,
здійснення усвідомленого вибору на користь здорового харчування;
усвідомлення цінності життя та здоров’я, власної відповідальності та
спроможності зберегти та зміцнити здоров’я, підвищити якість свого життя.
Реалізацію цих завдань у загальній середній освіті забезпечує
інтегрований предмет «Основи здоров’я», метою якого є формування в учнів
здоров’язбережувальної компетентності.
У 2020/2021 навчальному році вивчення предмета «Основи здоров’я» у
5-9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою
наказом МОН від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному
вебсайті МОН (https://goo.gl/GDh9gC).
Відповідно типової освітньої програми закладів загальної середньої
освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 405 на
вивчення предмета передбачена 1 год. на тиждень.
У пояснювальній записці оновленої програми розкрито
компетентнісний потенціал навчального предмета «Основи здоров`я», його
внесок у формування ключових компетентностей, визначених Концепцією
Нової української школи: спілкування державною (і рідною у разі відмінності)
мовами; спілкування іноземними мовами; математична компетентність;
основні компетентності у природничих науках і технологіях; інформаційноцифрова компетентність; уміння вчитися впродовж життя; ініціативність і
підприємливість; соціальна (А) та громадянська (Б) компетентності;
обізнаність і самовираження у сфері культури; екологічна грамотність і
здорове життя.
У кожній темі програми визначено предметний зміст, що розкриває
спільні для всіх навчальних предметів наскрізні змістові лінії: «Екологічна
безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і
безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», спрямовані на
формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних
предметів у реальних життєвих ситуаціях.
У пояснювальній записці зазначено, на що орієнтувати учнів кожного
класу, а в описі змістових ліній показана дотичність кожної з них до
формування ключових компетентностей.
Невід’ємними складовими усіх наскрізних ліній є життєві навички, що
відпрацьовуються на уроках предмета «Основи здоров’я». Це навички
ефективного спілкування, співчуття, попередження і розв’язання конфліктів,
протидії тиску, погрозам, дискримінації, спільної діяльності та
співробітництва, самоусвідомлення та самооцінки, самоконтролю, аналізу
проблем і прийняття рішень, визначенню життєвих цілей та програм,
мотивація успіху та тренування волі тощо.
Компетентнісний підхід передбачає використання на уроках основ
здоров’я інтерактивних методів навчання, які забезпечують: активну участь
кожного учня; творчу співпрацю між собою і з учителем; навчання на
ситуаціях, наближених до реального життя; сприятливий емоційний клімат у
класі; формування відчуття класу як єдиної команди тощо.
158
Увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з
використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх
учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці
концептуальних карт, рольових іграх дискусіях, творчих проєктах, інтерв’ю,
аналізі життєвих ситуацій, екскурсіях, моделюванні розв’язання проблеми
тощо.
Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителям слід звернути особливу
увагу на відповідність їх змісту віковим особливостям, навчальним можливостям та
реальним потребам учнів. Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за
схемою «знання» — «уміння» — «ставлення» – «життєві навички» сприятиме
формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя.
Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками, дорослими
членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при виконанні
завдань, спрямованих на моделювання певних життєвих ситуацій. Програмою
передбачена участь дорослих у виконанні таких завдань (позначені в чинній
програмі*), зокрема, моделювання способів конструктивного розв’язання
конфліктів, складання рейтингу телепередач тощо.
В умовах поширення на території України гострої респіраторної
хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 необхідно
надавати дітям достовірну інформацію та науково-обґрунтовані факти про
коронавірус для того, щоб зменшити страхи та занепокоєність через хворобу,
а також підтримувати здатність учнів долати вторинні ефекти
розповсюдження вірусу на їхні життя. Практичні поради «Як вчителі можуть
говорити з учнями про коронавірус (COVID-19)» наведено на сайті ЮНІСЕФ
і сайті НУШ.
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та ГО «Смарт освіта» за
підтримки Міністерства освіти і науки України розробили дистанційні уроки
з біології про коронавірусну інфекцію COVID-19. Методичні рекомендації для
вчителів та навчальні матеріали для учнів опубліковано на сайті НУШ.
Розроблено чотири версії уроків для учнів 6-8 та 9-10 класів. Їх створено з
можливістю проведення через відеозв’язок або без нього – за умов
обмеженого доступу до інтернету чи ґаджетів. Кожен урок містить методичні
рекомендації для вчителя біології, а також навчальні матеріали для учнів –
ілюстрації з поясненнями, інтерактивні вправи, тести, навчальне відео.
Інтерактивні завдання учні можуть виконати самостійно або разом із
батьками.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до
орієнтовних вимог до оцінювання, затверджених наказом МОН від 21.08.2013
№ 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних
досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є
емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, дотримання правил
поведінки учнів в життєвих ситуаціях, сформованість умінь та навичок.
Зміст завдань для перевірки навчальних досягнень з теми має
відповідати очікуваним результатам навчання учнів, визначеним програмою,
159
та критеріям оцінювання. Завдання для перевірки навчальних досягнень
мають спиратися не стільки на базові знання учнів, як на вміння застосовувати
їх.
Кількість годин на вивчення предмета може бути збільшена за рахунок
варіативної складової навчального плану. У такому разі вчитель використовує
чинну програму, збільшуючи на власний розсуд кількість годин на вивчення
окремих тем програми.
Рекомендуємо за рахунок годин варіативної складової запроваджувати
факультативи з формування здорового способу життя, збереження
репродуктивного здоров’я, профілактики неінфекційних захорювань, ВІЛінфекції/СНІДу тощо.
Перелік навчальних програм та навчальної літератури, яка може
використовуватись в освітньому процесі, розміщено на офіційних вебсайтах
Міністерства освіти і науки України та Інституту модернізації змісту освіти.
Трудове навчання (технології).
Креслення.
Трудове навчання 5-9 класи
У 2020/2021 навчальному році відповідно до типових освітніх програм
для закладів загальної середньої освіти на вивчення предмета у 5 – 6 класах
відводиться 2 год. на тиждень, у 7 – 9 класах – 1 год. на тиждень. Кількість
годин трудового навчання в усіх класах може збільшуватися за рахунок годин
варіативної складової навчальних планів, передбачених на навчальні
предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації. За рахунок
таких годин також можливе впровадження курсів за вибором технологічного
спрямування.
Вивчення трудового навчання здійснюватиметься за навчальною
програмою, затвердженою наказом МОН від 07.06.2017 № 804. Програму
розміщено на офіційному вебсайті міністерства за покликанням
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html).
Навчальна програма зорієнтована на формування в учнів ключових і
предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового
навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.
Провідним завданням учителя є реалізація очікуваних результатів
навчально-пізнавальної діяльності учнів, які виписані таким чином, щоб вони
були спільними для учнів, які навчаються в класах із поділом на групи і без
такого поділу. При цьому, шлях досягнення результатів визначає учитель
відповідно до матеріально-технічних можливостей шкільної майстерні,
інтересів і здібностей учнів, фахової підготовки самого учителя.
Очікувані результати мають бути досягнуті на кінець навчального
року. Вчитель може планувати їх досягнення чи при опрацюванні одного
проєкта (наприклад: розрізняє деталі за способом отримання. 6 кл), чи
поетапне їх досягнення при виконанні окремих проєктів. (Очікування
«Розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених матеріалів» 8 кл. можна
розділити на: обраховує вартість затрачених матеріалів – розраховує потребу
матеріалів на проєкт - розраховує та планує орієнтовну вартість витрачених
147
матеріалів) чи досягнення при використанні різних технологій обробки (Знає
будову та принцип дії інструментів, пристосувань та обладнання для обробки
конструкційних матеріалів. 7 кл.)
Орієнтовний перелік об'єктів проєктно-технологічної діяльності
учнів – це навчальні та творчі проєкти учнів, які можна виконувати за
допомогою будь-якої технології з представлених у змісті програми, з
відповідним добором конструкційних матеріалів, плануванням робіт,
необхідних для створення виробу від творчого задуму до його практичної
реалізації.
Формування змісту технологічної діяльності учнів на уроках трудового
навчання здійснюється саме на основі об’єктів проєктної діяльності, а не
технологій. Це дає змогу одночасно проєктувати та виготовляти один і той
самий виріб за допомогою різних основних та додаткових технологій, що є
особливо зручним у класах, які не поділяються на групи.
Перелік об’єктів проєктно-технологічної діяльності учнів є
орієнтовним та може бути доповнений виробами (проєктами) відповідно до
матеріально-технічної бази та вподобань учнів.
Результатом проєктно-технологічної діяльності учнів має бути проєкт
(спроєктований і виготовлений виріб чи послуга). Орієнтовна кількість
проєктів, що освоюються в кожному класі визначається навчальною
програмою. Важливою складовою виконання учнівських проєктів є їх
публічний захист, на якому учні доносять інформацію про свою роботу
(формування ідеї, процес виготовлення, апробація, удосконалення, важливість
роботи, подальше застосування тощо) доступними для них засобами
(презентація, графічні зображення, усне пояснення тощо). При захисті
проєктів важливо, щоб інші учні та вчитель задавали запитання, які
спонукатимуть до аргументації прийняття тих чи інших рішень при виконанні
роботи. Це важливо для формування таких важливих навичок як
висловлювати свою думку, відстоювати свою позицію, вміння вести дискусію,
критичне мислення.
Важливим критерієм вибору проєкту є його значущість для учня
(можливість використання виробу в побуті, для хобі або реалізації виробів на
шкільних ярмарках, аукціонах тощо). Неприпустимим є проєктування та
виготовлення виробу тільки для опанування технології.
У класах, що не поділяються на групи, під час вибору об'єкта проєктнотехнологічної діяльності варто планувати не менш як дві основні технології
(крім об’єктів, виготовлення яких передбачає застосування однієї технології:
писанка, гарячі напої тощо). Це потрібно для того, щоб учні мали рівні
можливості у виборі технологій із технічних і обслуговуючих видів праці.
При плануванні навчального процесу учитель самостійно формує теми,
які учням необхідно засвоїти, зважаючи на обрані для виготовлення об'єкти
проєктування, визначає і планує необхідну кількість навчальних годин,
необхідних учням для вивчення відповідних процесів з обробки матеріалу
тощо. Така академічна автономія учителя «обмежена» лише запланованими
очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які
148
визначають логіку його підготовки до навчального року, семестру, розділу чи
окремого уроку.
Для складання календарно-тематичного планування, визначення змісту
навчального матеріалу рекомендуємо слідувати такому алгоритму:
1. Обрати об’єкти проєктно-технологічної діяльності учнів (проєкти) та
визначити їх кількість;
2. Обрати основні та, за потреби, додаткові технології для проєктування
й виготовлення кожного обраного виробу;
3. Спланувати очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності
учнів;
4. Визначити орієнтовну кількість годин, необхідних для виконання
кожного проєкту;
5. Сформулювати теми та зміст уроків із проєктування та виготовлення
кожного об’єкта проєктно-технологічної діяльності учнів;
6. Спланувати теми та зміст уроків із технології побутової діяльності та
самообслуговування.
Поділ класів на групи технічних і обслуговуючих видів праці
відбувається за бажанням учнів та здійснюється відповідно до нормативів,
затверджених наказом МОН від 20.02.2002 № 128, а саме, за наявності в класі
більше 27 учнів для міських шкіл та більше 25 для сільських. Якщо кількість
учнів у класі не дає змоги здійснити поділ на групи, можна скористатись
іншими варіантами формування груп: з паралельних чи наступних класів;
поділ на групи за рахунок варіативної складової навчального плану. Також
згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого
самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності
від нормативної за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення
додаткових коштів.
Під час роботи в навчальній майстерні на кожному уроці треба звертати
увагу на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й
особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи,
ознайомлювати із заходами попередження травматизму.
Технології 10-11 класи (рівень стандарту)
У 10-11 класах Типовими освітніми програмами навчальний предмет
технології віднесено до вибірково-обов’язкових. Якщо школа обрала
технології, то на освоєння предмета відводиться 105 годин в 10 чи 11 класах.
Можливі також варіанти, за якими ці 105 годин освоюються в 10 і в 11 класах
(70+35 чи 35+70).
Навчання здійснюється за програмою, затвердженою наказом МОН від
23.10.2017 № 1407, яка розміщена на офіційному вебсайті міністерства за
покликом http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalniprogramy.html).
Навчальна програма «Технології» (рівень стандарту) має модульну
структуру і складається з десяти обов’язково-вибіркових навчальних модулів,
149
з яких учні спільно з учителем обирають лише три, для вивчення упродовж
навчального року (двох):
«Дизайн предметів інтер’єру»,
«Техніки декоративно-ужиткового мистецтва»,
«Дизайн сучасного одягу»,
«Краса та здоров’я»,
«Кулінарія»,
«Ландшафтний дизайн»,
«Основи підприємницької діяльності»,
«Основи автоматики і робототехніки»,
«Комп’ютерне проєктування»,
«Креслення».
Навчальний модуль, за своїм змістовим наповненням, є логічно
завершеним навчальним (творчим) проєктом, який учні виконують
колективно або за іншою формою визначеною учителем. Кількість годин, що
відводиться на вивчення кожного з трьох обраних модулів, учитель визначає
самостійно з урахуванням особливостей проєктної діяльності учнів,
матеріальних можливостей школи тощо.
Технології 10-11 клас (профільний рівень)
Типовими освітніми програмами передбачається по 6 годин на вивчення
предмета у 10 та 11 класах. Навчання здійснюється за однією з профільних
програм, що розміщені на офіційному сайті міністерства за покликом
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
чи за програмами професійного навчання, затвердженими МОН від 23.09.2010
№ 904 з використанням, за потреби, часу навчальної практики у 10 класі.
Здійснення професійно-технічного навчання в закладах загальної
середньої освіти та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах
(міжшкільних ресурсних центрах) можливе і за іншими професіями, за умови
дотримання вимог Державних стандартів професійно-технічної освіти.
У випадку, коли кількість годин на опанування професії менша
передбаченої навчальними планами, рекомендуємо запроваджувати профільні
курси та курси за вибором профорієнтаційного спрямування, які мають
відповідний гриф Міністерства.
Змістове наповнення технологічного профілю також може складатися
з декількох курсів за вибором «Професійні проби». Такі курси освоюються
учнями послідовно. Програми таких курсів повинні мати відповідний гриф
МОН.
Курси за вибором «Професійні проби» можуть освоюватися за рахунок
варіативної складової навчальних планів учнями, які навчаються за будь-яким
профілем.
Креслення
Важливою складовою технологічної підготовки школярів є знання
ними основ графічної грамоти. Вивчення курсу креслення можливе в 11 класах
технологічного профілю в обсязі 2 год. на тиждень за навчальною програмою
«Креслення. 11 клас» для закладів загальної середньої освіти (лист ІМЗО від
150
25.09.2018 № 22.1/12-Г-906).
У 8-11 класах креслення може вивчатися як курс за вибором за
навчальною програмою «Креслення» для закладів загальної середньої освіти
(лист ІМЗО від 08.11. 2019 р. № 22.1/12-Г-10550), або, за наявної технічної
можливості, за програмою курсу за вибором «Професійні проби» для учнів 8-
11класів «Технічне креслення на базі комп’ютерних програм» (лист ІМЗО від
09.06.2020 № 22.1/12-Г-346).
Креслення вивчається в 7-8 класах спеціалізованих шкіл з
поглибленим вивченням предметів технічного (інженерного) циклу. Вивчення
предмета здійснюється за навчальною програмою «Креслення. 7-8 класи»
(лист ІМЗО від 25.09.2018 № 22.1/12-Г-904).
Фінансова грамотність
У 2020/2021 навчальному році фінансова грамотність – як вибірково обов’язковий предмет, за наявності належних умов у закладі освіти (наказ
МОН від 28.11.2019 № 1493) вивчатиметься у 10, 11 класах за новими
навчальними програмами «Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?»
(35 год., 1 година на тиждень) та (105 год., 3 година на тиждень)) для 10, (11)
класів закладів загальної середньої освіти (за ред. Смовженко Т. С.) (листи
МОН від 28.05.2019 № 1/11- 4995 та від 28.05.2019 № 1/11- 4962), а також за
новим підручником «Фінансова грамотність. Фінанси. Що? Чому? Як?» для
10, (11) класів закладів загальної середньої освіти (за ред. Смовженко Т. С.)
(лист МОН від 28.05.2019 № 1/11- 4963).
Нове покоління навчальних матеріалів (навчальна програма, підручник,
робочий зошит) стало результатом завершення дослідно-експериментальної
роботи та підведенням підсумків експериментальної діяльності у серпні 2019
року. Під час роботи над новою редакцією навчально-методичного
забезпечення, науковими керівниками експерименту проаналізовано всі
рекомендації вчителів – практиків та фахівців, діагностичні зрізи знань учнів
та результати анкетування учнів і вчителів, враховано моніторингові
дослідження якості, рецензії регуляторів фінансового ринку, практиків,
матеріали розглянуто комісією з економіки Науково-методичної ради з питань
освіти Міністерства освіти і науки України та надано відповідно гриф
«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».
Нові навчальні матеріали було презентовано на прес-конференції
16.08.2019 в м. Київ у залі колегії МОН та розміщено на сайті МОН за
покликанням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalniprogrami-pidruchniki-ta-navchalno-metodichni-posibniki-rekomendovanimon/navchalni-materiali-finansova-gramotnist-finansi-sho-chomu-yak-dlyauchniv-10-11-klasivv
113
Учні 5-9 класів мають можливість вивчати фінансову грамотність, як
варіативний курс за програмами: «Родинні фінанси» для 5 класу. «Фінансовограмотний споживач» для 6 класу, «Фінансова культура» для 7 класу.
«Прикладні фінанси» для 8 класу, «Економіка & фінанси» для 9 класу закладів
загальної середньої освіти (авт. Довгань А. І., Часнікова О. В., та інш за заг.
ред. Смовженко Т. С.), які розміщено на офіційному сайті ДНУ «Інститут
модернізації змісту освіти» за покликанням https //imzo.gov.ua/kurs-finansovagramotnist/programne-zabezpechennya-u-osnovniy-i-pochatkoviy-shkoli/
Навчально-методичний комплект для учнів 5-9 класів включає: навчальну
програму, навчальний посібник для учня, навчально-методичний посібник для
вчителя, робочий зошит для учня). Матеріали оновлено і розміщено на
офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», режим доступу:
https //imzo.gov.ua/kurs-finansova-gramotnist/elektronni-versiyi-posibnikivspetskursu/
Також інформуємо, що на цьому ж сайті у розділі «Електронна
бібліотека», крім електронних версій підручників з економіки (режим доступу:
https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv, розміщено науковопопулярне видання серії «Шкільна бібліотека» «Основи споживчих знань.
Споживча етика» посібник серії «Шкільна бібліотека» для 5-6 класів закладів
загальної середньої освіти (авт. Овчарук О. В., Пужайчереда Л. М.)
(режим доступу: lib.imzo.gov.ua/posbniki-ser-shklna-bbloteka/osnovispozhivchikh-znan-spozhivcha-etika-posbnik-ser-shklna-bbloteka-dlya-5-6-klasvzakladv-zagalno-seredno-osvti-avt-ovcharuk-o-v-puzhaychereda-l-m/)
З метою популяризації фінансово-економічних знань у 2020/2021
навчальному році за підтримки Міністерства освіти і науки України
організовуються і поводяться:
черговий Всеукраїнський турнір юних економістів, питання якого
друкуються в періодичних виданнях
VII Всеукраїнський турнір юних знавців курсу «Фінансова грамотність»,
умови проведення розміщені на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту
освіти».
Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та в підготовці
до уроків з економіки та фінансової грамотності вчителям надають науковометодичний журнал «Географія та економіка в рідній школі» Міністерства
освіти і науки України та науково-методичний журнал «Економіка в школах
України», Інтернет-ресурси (наприклад, «Портал споживача» –
www.consumerinfo.org.ua, «Державна служба статистики України» –
www.ukrstat.gov.ua, «Національний банк України» – www.bank.gov.ua),
авторські творчі майстерні учителів.
Рекомендовані джерела:
1. Національна стратегія фінансової грамотності. Презентація. Офіційний сайт
НБУ України: https://bank.gov.ua/news/all/strategiya-finansovoyi-gramotnosti;
https://bank.gov.ua/news/all/natsionalniy-bank-prezentuvav-bachennyastrategiyi-finansovoyi-gramotnosti
114
2. Авт. кол НАПН України. Концепція економічної освіти в гімназії та ліцеї
України. – К.:ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018
3. Пронікова І. В. Базові поняття економічної освіти школярів в Україні
(кінець ХХ – початок ХХІ століття) [Електронний ресурс] / І.В. Пронікова //
Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія :
Педагогічні науки. – 2018. – Вип. 151(1). – С. 218-221. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ VchdpuP_2018_151(1)__50.
4. Овчарук О. В. Інтеграція підприємницької компетентності до змісту
навчальних програм середньої освіти: концептуальні підходи // Економіка в
школах України : науково-методичний журнал. 2018 р. № 1 (158). С. 4-18.
5. Фаловська І. Д., Заєць Н. О., Чміль Т. В. Економічна освіта школярів у
сучасній Україні збірник «Молодий вчений» № 12.1 (64.1) грудень, 2018 р.
6. Шпак О., Булавенко С., Примаченко Н. Економічна освіта як засіб
формування соціальної активності учнів. Ж-л «Молодь і ринок» №2 (169),
2019.
7. Кінах Н. В. Структура економічної компетентності педагога нової
української школи / Н.В. Кінах // Science Review. 2017. No. 7(7). Vol. 4.
December 2017. P. 52–54.
8. Лодатко Є. Формування економічної компетентності майбутнього вчителя
у контексті викликів нової української школи. Збірник «Гуманізація
навчально-виховного процесу». 2018, № 1 (87)
Немає коментарів:
Дописати коментар