13.04.-17.04.
6 клас
Проект Брелок
Тема: Вибір та обгрунтування теми проекту (виду брелка). Проектування форми методом біоформи. Графічне зображення

Бісер – це світ, у якому поєднуються найрізноманітніші сторони людського обдарування: майстерність виробника скла, вміння вишивальниці, фантазія художника.

Бісер, палаючий різними вогнями, дарує відчуття особливої радості, чарівності, загадковості.

      Зараз ми переживаємо «бісерний бум», який зв’язаний з тим, що відомі кутюр’є стали активно використовувати вишивку бісером у своїх моделях, а як аксесуари до них пропонують вишукані прикраси з бісеру.

За словами Коко Шанель, мода рано чи пізно виходить із моди, а стиль – ніколи. А що може бути стильніше за ексклюзивний, ручної роботи аксесуар?

       Протягом століть створювалось народне мистецтво, розмаїте й багатогранне. Виникло воно з любові до рідного краю, всього навколишнього світу і з потреби на тільки бачити і відчувати красу, а й творити її власними руками.

       Бісероплетіння міцно займає своє місце поряд з іншими видами декоративно-ужиткового мистецтва.

                                    Історичні відомості про походження бісеру

      Колись, в дуже далекі часи, фінські купці везли по Середземному морю здобуту в Африці природну соду. Зупинившись на ночівлю, вони стали готувати собі їжу на вогнищі, яке обклали шматками соди. Вранці купці виявили чудовий злиток. Який був твердим як камінь – це було скло. Саме так виникло скляне виробництво та почалося виготовлення штучних перлів. По-арабські «фальшиві» перли називали «бусером».

      Завдяки удосконаленню технологій скляні намистинки з часом ставали все дрібніше і їх стали називати бісером.

      Бісер знаходять у всіх країнах і в усіх культурах. Були часи, коли його використовували не тільки для виготовлення прикрас, а й як засіб платежу, бо ціна бісеру була майже однакова з ціною на перли.

      Розкопки доводять, що на території колишньої держави, ще в 8-9 ст. майстри виготовляли скляне намисто, але протягом декількох століть бісер ввозили з Венеції, Чехії та використовували нарівні з дорогим камінням.

      На початку 19 ст. бісероплетіння було популярним в аристократичному колі, як музика, танці. Вишивали бісером все: картини, скатертини, сумочки, пояса, різноманітні сохли, шкатулки та інші речі.

Види народних прикрас з бісеру – це намисто, браслети, комірці, ґердани, ланцюжки.

      В 19 ст., крім майстерень в селах, почали готувати бісерниць в Петербурзькій школі народного мистецтва та в школах художнього рукоділля. З тих часів популярність бісеру тільки зростає.

                                                      Виробництво бісеру

      На скляних заводах бісер виробляють способом витягування та видування з пофарбованого або емальованого скла товстостінних трубочок невеликого діаметра. Їх нарізають на маленькі шматочки так отримують січений бісер. Щоб округлити ці шматочки, їх поміщають в залізний розжарений циліндр, у якому міститься суміш піску та вугільного порошку. Циліндр швидко обертається, а кусочки округляються. Так отримують бісер. Нарізаючи скляні трубочки на більш довші шматочки, одержують стеклярус.

                                  Застосування бісеру та короткі відомості  

                                 про техніки виготовлення виробів з бісеру

      Види робіт із застосуванням бісеру:

·         Низання.

·         Ткання (ручне та на рамі з нитковою основою).

·         Плетіння.

·         Вишивка.

·         В’язання (гачками та спицями з використанням бісеру).

·         Виклацування на воску.

Бісероплетіння характеризується використанням великої кількості технік.

За способом виконання нанизування розрізняють:

-          низання в одну нитку;

-          низання в діві нитки.

До технік низання в одну нитку належать: «кривулька», «драбинка», «вінок», «ромб», «трикутник», «мозаїка», «зубці», «щільники», «петельки» та інші.

До технік низання в дві нитки відносяться такі техніки: «в хрестик», «кільця», «ромби», «повороти», «квадрати», «ялинка», «піраміда», ажурні техніки.

За кількістю використаних прийомів низання вироби з бісеру бувають:

-          прості – виконані тільки однією технікою;

                          

                      Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги

                                      під час виготовлення виробів з бісеру:

1. Перед початком роботи підготувати робоче місце.
2. Сидіти прямо, не нахиляючи низько голову.
3. Роботу виконувати при достатньому освітленні.
4. Через кожні 40-50 хв роботи робити перерву на 5-10 хв.
5. голки зберігати в гольнику.
6. Не можна вколювати голку в одяг.
7. Не користуватися іржавими голками.
8. Не брати голку до рота.
9. Ножиці класти зімкнутими лезами на стіл.
10. передавати кільцями вперед, тримаючи за зімкнуті леза.
11. Роботу тримати на відстані 25-30 см від очей.

Гра «Додатковий бал»

 Закінчіть речення. 

1.      «Фальшиві перли» по-арабські називали …  («бусер»).

2.       На скляних заводах бісер виробляють способами … (витягування та видування).

3.      Короткі трубочки довжиною 2-3 мм, називають … (січеним бісером).

4.      Для виготовлення бісеру використовують скло … (емальоване або пофарбоване прозоре).

5.      Трубочки довжиною 5-10 мм, називають … (стеклярусом).

6.      За способом низання розрізняють техніки низання … (в одну нитку, в дві нитки).

7.      Простими називають вироби з бісеру, які … (виконані тільки однією технікою).

8.      За виглядом бісерні вироби бувають … (щільні й ажурні).

9.       Складними називають такі вироби, які … (виконані двома й більше техніками).

   

      Виготовлення виробів з бісеру завжди було одним із поширеніших і улюблених різновидів народної творчості. Ці витвори – це піднесений світ краси й фантазії, поетичного осмислення природи.

      Бісероплетіння – захоплююче заняття, що має не тільки практичну користь.

  Домашнє завдання.

Підготувати інструменти та матеріали для роботи над брелком.