27.04.-30.04.
8 клас
Тема: Протидія торгівлі людьми.Дитяча безпритульність і бездоглядність

Викрадення дітей і торгівля ними

         Що слід знати.

         Слово «викрадення» означає — крадіжка. Викрадення дитини або «кіднепінг» (від англійського слова — викрадати) — це приховане або відкрите, можливо, шляхом обману, заволодіння дитиною з подальшим обмеженням її фізичної свободи.

          Торгівля дітьми — це використання дитини з метою отримання прибутку. На жаль, така торгівля є частиною злочинного бізнесу, широко розповсюдженого у всьому світі. Його жертви  можуть  підлягати  трудовій  та  сексуальній  експлуатації. Фактично — це сучасна форма рабства, заснована на примусі й  насильстві.  Торговці  дітьми  є  безсовісними  й  безжальними людьми.  Вони  завойовують  довіру  дитини,  а  потім  обманюють її і здійснюють над нею насильство, отримуючи прибутки. Рушієм торгівлі дітьми є попит на дешеву, незахищену й нелегальну робочу силу.

        Що робити у зв’язку із цим.

        Бути обережними з чужими людьми, не розмовляти з ними, не погоджуватись кудись їхати або йти з ними, завжди повідомляти  батькам  про  те,  куди  ви  пішли  й  коли  повернетесь. Уміти оцінювати небезпеку або безпеку в компанії, в якій ви проводите свій час, небезпеку й безпеку місць, в яких ви буваєте.

  

Залучення дітей до небезпечних видів бізнесу та важких (найгірших) видів праці

        Викрадених дітей можуть експлуатувати у вуличній торгівлі, як домашню прислугу, в сільському господарстві, як танцівників, офіціантів, жебраків або задля надання сексуальних послуг.

         У зонах бойових дій викрадених дітей використовують як носильників, слуг, посильних, шпигунів. Інколи цих дітей змушують здійснювати злочини проти своїх рідних, а також співвітчизників. Такі діти часто гинуть.

      Викрадені діти не мають захисту, вони ризикують не тільки своїм здоров’ям, але й своїм життям. Вони погано харчуються, не вчаться в школі, підлягають насильству й експлуатації.

     Багато  країн  світу  борються  з  торгівлею  дітьми,  переслідують  злочинців,  які  нею  займаються.  Створено  закони,  що забороняють торгівлю дітьми й передбачають суворі покарання за цей злочин. Функціонують системи державного захисту жертв  торгівлі  дітьми.  Зрештою,  у  цій  ситуації  також  багато  залежить  від  простих  людей,  їхньої  поінформованості  та бажання  боротися  проти  торгівлі  дітьми  та  їх  використання

в злочинних цілях.

Безпритульність

        Безпритульність — це відсутність у дітей і підлітків місця проживання. Безпритульність виникає внаслідок воєн, революцій,  голоду,  стихійних  лих,  епідемій  та  інших  потрясінь,  що спричинюють  осиротіння  дітей.  Зростанню  безпритульності також сприяють економічні кризи, безробіття, конфліктні ситуації в сім’ях, пияцтво батьків. У сучасному світі до причин безпритульності додалися збільшення міст і міграція (пересування) населення.

         Більшість сучасних безпритульників мають батьків. Але ці батьки, як правило, є алкоголіками, наркоманами, ув’язненими злочинцями або безробітними. Діти тікають із сім’ї, аби уникнути побиття, знущань та голоду.

Характерними ознаками безпритульності є:

- повне  припинення  зв’язків  із  сім’єю,  батьками,  родичами;

- проживання  в  місцях,  що  не  призначені  для  життя  людей;

- здобування коштів для життя способами, які не визнаються в суспільстві (жебрацтво, крадіжка).

        Наслідки  безпритульності  для  життя  та  здоров’я  підлітка вельми негативні. Постійний страх перед навколишнім середовищем робить цих дітей агресивними, вони прагнуть знайти захист у групах або бандах, де їх доволі часто експлуатують, залучають до злочинного бізнесу.

        В Україні статистика щодо загальної кількості дітей, які живуть та працюють на вулиці, коливається від 40 до 100 тис. Більшість безпритульних – це діти шкільного віку від 6 до 16 років – 76 %, дошкільники – 13 %, підлітки старше 16 років – 11 %. Лідерство щодо кількості безпритульних та бездоглядних дітей у масштабах України зберігається за східними областями: Донецькою, Луганською, Харківською.  Промислові центри, розвинена інфраструктура, мережа розважальних закладів створюють сприятливе середовище для пристосування до вуличного життя.        
 Д/З 
Опрацювати &29.
Написати відповідь в зошит на запитання ст.140 та ст.142